Що таке «богоугодний смуток» – гостьова стаття Джоела Парлаура

«Бо коли я засмутив вас посланням, не шкодую, хоч і пожалів був; бо бачу, що те послання засмутило вас, проте на якийсь час. Тепер я тішуся не тому, що ви засмутилися, але що засмутилися до покаяння; бо засмутилися заради Бога, так що анітрохи не зазнали від нас шкоди. Бо смуток заради Бога чинить незмінне покаяння до спасіння, а мирський смуток чинить смерть».
(2 Коринтян 7:8–10)

Чи бувало у вас у житті таке, що ви ніяк не могли покаятися в якомусь гріху? Павло розкриває нам біблійний секрет покаяння і, отже, спасіння. Справжній богоугодний смуток не просто змінює ваші тимчасові труднощі – він змінює ваше серце.

Коли мені було всього 15 років, я ухвалив найважливіше рішення, яке тільки може прийняти людина: я хрестився в підлітковому віці в Сірак’юсі, штат Нью-Йорк, і зробив Ісуса Господом свого життя. До цього я близько двох років час від часу вивчав Біблію з декількома дивовижними людьми Божими з моєї церкви. Вони неймовірно допомогли мені. Я б навіть сказав, що завдячує їм своїм спасінням так само, як Філімон був завдячений Павлові (Филимону 1:19).

Я розумів глибину заповіту, який уклав з Богом, і щиро відповів Йому все. У той момент «все» в основному означало моє майбутнє, тому що окрім школи та баскетболу — дуже великої кількості баскетболу — у мене майже нічого не було. Як і у будь-якого підлітка, я мав типові підліткові проблеми. Іноді я списував домашні завдання чи брехав батькам. Але один гріх затьмарював решту — хронічна хіть. Ця хіть призвела мене до перегляду порнографії, потім до регулярного перегляду, а також до нечистоти з дівчатами, самозадоволення і, зрештою, до відпадання від Бога та Його благодаті. (Читайте також: [8 видів любові у Стародавній Греції], щоб зрозуміти різницю між егоїстичним бажанням та справжнім почуттям)

«У спокусі ніхто не кажи: Бог мене спокушує; тому що Бог не спокушується злом і Сам не спокушує нікого, але кожен спокушається, захоплюючись і спокушаючись власною пожадливістю; хіть же, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх породжує смерть».
(Якова 1:13–15)

Хоча я ніколи вголос не казав, що Бог спокушує мене, мої вчинки та визнання показували, що я звинувачував Бога у своїх обставинах. Це породило гіркоту, яка запекла моє серце і посилила мій гріх. Внаслідок цього я духовно помер. Так само, як образа Ісава на Якова привела його до аморальності з чужоземними жінками (Євреїв 12:15–16; Буття 27:41, 28:6–9), моя гіркота повела мене шляхом руйнівного гріха. Я знову опинився у світі вечірок, жив у нечистоті з дівчатами, регулярно дивився порнографію і постійно вдавався до похоті.

Але я жодного разу не пропустив церковних зборів, і ніхто не знав, що відбувається, бо все це було приховано у моєму серці. Найстрашніше було в тому, що я надто соромився зізнатися будь-кому, бо хотів зберегти репутацію «хорошого хлопця». Тим часом, мої стосунки з Богом повністю руйнувалися.

Можливо, ваша боротьба не пов’язана із нечистотою. А може, вона дуже схожа на мою. Я хочу, щоб ви знали: секрет покаяння в будь-якому гріху — це богоугодний смуток. Якщо ви справді відчуватимете богоугодний сум про свій гріх — незалежно від того, наскільки він великий чи малий, – зміна вашого серця призведе до зміни всього життя. Зараз я можу чесно сказати перед Господом, що вже довгий час майже не борюся з пожадливістю.

Так що ж таке богоугодний смуток? Я багато років читав цей уривок і дуже хотів його глибоко зрозуміти. Але насправді все не так складно. Якщо уважно розібрати цей текст, ми побачимо сім викликів для себе щоразу, коли стикаємося зі своїм гріхом. Якщо ми ставитимемося до гріха так, як навчає Біблія, ми придбаємо богоугодний смуток, що веде до спасіння.

«Бо те саме, що ви засмутилися заради Бога, дивіться, яка зробила у вас старанність, які вибачення, яке обурення, який страх, яке бажання, яке ревнощі, яке стягнення! У всьому ви показали себе чистими у цій справі».
(2 Коринтян 7:11)

Я називаю це «Семиточковою перевіркою»:

1. Чи є у вас серйозність?

Серйозність можна назвати старанністю. Це слово важко повністю перекласти з грецької, але воно свідчить про зміну відносини. Серйозна людина щиро ставиться до свого життя з Богом. Коли в серці є гріх, людина втрачає усвідомлення того, що Ісус поруч (Матвія 28:20), забуває, що Бог дивиться зверху (Євреїв 4:13), і перестає відчувати важливість життя. Але будьмо чесні: якби воскреслий Ісус фізично стояв поряд з вами, все було б інакше. Те, що Він є духовно, не робить Його менш реальним. Ви серйозні? Стати серйозними. Будьте обережні.

2. Чи поспішаєте ви покаятися?

Це безпосередньо з невідкладністю. Коли людина відчуває богоугодний смуток, він прагне очиститись. Вибачення легко сходять із його вуст. Така людина не відкладає сповідання гріха перед Богом. Згадайте Давида, коли Бог через Натана викрив його в 2 Царств 12. Давид відразу визнав свій гріх і вибачився. Справжня готовність до покаяння означає: якнайшвидше.

3. Чи відчуваєте ви обурення?

Обурення народжується із внутрішнього обурення. Коли гріх виходить назовні, це має викликати роздратування – але не тому, що вас упіймали і вам соромно. Справжнє обурення приходить, коли ви розумієте зв’язок свого гріха з хрестом Христа. Ваш гріх спричинив смерть Ісуса. Ви думаєте про те, як все мало бути, і вирішуєте більше ніколи не повторювати цього. Таке духовне обурення видно по всій Біблії: Ісус очищає храм у Івана 2, Мойсей вбиває єгиптянина у Виході 2, Мойсей спалює золотого тільця у Виході 32. Розділяйте Боже серце і «ненавидьте зло, приліплюйтеся до добра» (Римлян 1).

4. Чи є у вас страх?

У грецькій мові слово “страх” тут – phobos. Що лякає вас більше: думка Бога про вас чи думка людей? Неможливо повністю догодити людям (Галатам 1:10). Потрібно боятися вічних наслідків (Матвія 10:28). Мені подобається серце псалмоспівця:

«Служіть Господу зі страхом і радійте з трепетом».
(Псалом 2:11)

Павло також пише:

«Зі страхом і трепетом робіть свій порятунок».
(Филип’ян 2:12)

Перед тим, як Ізраїль отримав Десять Заповідей, народ тремтів перед Богом (Вихід 19:16). Бійтеся. По-справжньому бійтеся.

5. Чи маєте ви сильне бажання покаятися?

У KJV цей вислів перекладено як «полум’яне бажання». Тобто немає нічого, чого б ви хотіли більше, ніж покаятися. Ви хочете покаятися так само сильно, як хочете води в страшну спеку чи їжу серед ночі. Іноді людина навіть втрачає апетит чи сон, доки переконається у щирості свого покаяння. Наскільки сильно ви цього хочете?

6. Наскільки ви ревні?

У KJV тут використовується слово «ревнощі». Ідеться не про те, щоб після гріха терміново зайнятися євангелізацією або спробувати «загладити провину» справами. Ревнощі мають бути спрямовані на Божу праведність. Ви щиро хвилюєтеся за того, проти кого згрішили. Ваше серце поєднується з наслідками гріха, і ви так само ревно бажаєте покаяння, як цього бажає Бог чи постраждала людина. Нехай ваша ревнощі до власного покаяння буде такою ж сильною, як у тих, хто чекає вашої зміни.

7. Чи готові ви прийняти наслідки?

Кожен гріх має наслідки. Найстрашніше з них – смерть.

«Бо відплата за гріх — смерть, а дар Божий — вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашому».
(Римлян 6:23)

У Старому Завіті за гріх люди нерідко отримували смерть як покарання. Якщо підрахувати всі випадки, коли Бог вражав людей смертю за гріх, вийде понад 2 500 000 людей. Це може поранити серце, але важливо розуміти, наскільки Бог ненавидить неправедність. І це число не включає десятки інших випадків, де точна кількість загиблих не вказана — наприклад, потоп чи страти. Деякі дослідники припускають, що гріх спричинив смерть понад 24 мільйонів людей у ​​Біблії.

Але істина ще глибша: якби у світі не було гріха, не було б і смерті. Отже, кожна людина вмирає через гріх. Бога треба почитати і благоговіти перед Ним. Ми служимо тому ж Богові й сьогодні. І якщо людина не гине відразу після гріха, це лише можливість покаятися і оцінити Божу милість (Дії 3:19; Римлян 2:4). Воістину, Бог дарує покаяння! (2 Тимофія 2:25)

Коли ваш гріх стає явним (Числа 32:23), найкращий вихід – покаятися. Богоугодний сум — плід істинного покаяння. Мене неймовірно надихає Божа благодать. Тільки завдяки Божій благодаті (Ефесян 2:8) людство може отримати прощення через кров Ісуса (Римлян 3:25).

Я молюся, щоб це вивчення Біблії допомогло вам. Писання істинно. Якщо ви є хрещеним учнем Ісуса Христа, то вашим головним випробуванням до повернення Христа або до кінця вашого життя буде стійкість. Ви зіткнетеся з багатьма труднощами, але жодна з них не буде важчою за битву у вашому серці проти гріха.

Чоловік або жінка Божа, сповнені богоугодного смутку, стають непідвладними обставинам. Вони знаходять глибокий мир та радість, які дає Бог.

«Ви знаєте, що такі ж страждання трапляються і з вашими братами у світі».
(1 Петра 5:9)

І ви знаєте:

«Бо ми маємо не такого первосвященика, який не може співчувати нам у немощах наших, але Який, подібно до нас, був досвідчений у всьому, крім гріха».
(Євреїв 4:15)

Нехай це підбадьорить вас зберігати у своєму серці богоугодний смуток.

І насамкінець нагадаю:

«Бо любов Христова обіймає нас… щоб ті, хто живе, вже не для себе жили, але для померлого за них і воскреслого».
(2 Коринтян 5:14–15)

Після покаяння – дійте! Живіть для Христа, бо Він у вас живе. Учень, сповнений богоугодного смутку, здатний змінити світ. Нехай ми будемо тими, кого рухає любов Христа, щоб донести Євангеліє вмираючого світу в цьому поколінні. Бог використовує Свою скрушену сім’ю віруючих, щоб робити неможливе!

З любов’ю,
ваш все більш скрушений брат,
Джоел Р. Парлаур

Богоугодний смуток спонукає нас вилити душу перед Творцем. Дізнайтеся, [як молитися своїми словами] на прикладі 11 розділу Луки.